Зараз майстерня знаходиться на Подолі. А на пленері в хаті, де влітку майстер влаштовує вистави, виставляючи картини на паркані та на стінах будинку, подумки подорожуючи в різні країни та епохи. Особливе місце у творчості Миколи — освоєння підземного простору, він створив музей своеї творчої долі, наповнивши його предметами мистецтва та художньо прикрасивши труби, що йдуть у світ пекла, яке метафорично і е життя.
З дитинства йому було цікаво відкрити картину світу, яку він знайшов у античних культурах, але не знайшов у сучасному житті і тому малював її, проводячи паралелі між творами мистецтва в різних країнах. Демонстрував семіотичний знак існування такої картини світу, намагаючись отримати відповідь сучасника, покладаючись на здоровий глузд.
Техніка, яка дозволяє художнику наблизитися до своєї мети — злиття книжкової графіки та скульптури. У своїх роботах, висловлюючи ідею втрати площини полотна — колишнього значення картини (міфу) — митець створює знак цього міфу новими ,доступними йому засобами, демонструючи поза полотном, розфарбовуючи скульптуру, доповнює полотно тривимірними елементами. Він шукає нову мальовничу мову, яка поверне картині її колишнє значення — ознаку справжньої творчості.
Робота Миколи Сологуба відома в Києві та європейських країнах.
Микола Сологуб народився 6 серпня 1969 році у Києві . Батько, Микола Васильович Сологубов (Сологуб), народився в Киргизії та рано втратив батьків, відомий радянський художник. Його дідусем по матері був відомий український еврейський поет Матвій (Мотл) Давидович Гартсман. Він пішов на війну добровольцем і загинув на фронті в 1943 році. В Миколи е брат — художник Матвій Вайсберг. Микола Сологуб навчався в Київській республіканській художній школі для обдарованих дітей, спеціалізувався на скульптурі. Але, у віці 14 років його вигнали з негативною характеристикою для поведінки і він зміг закінчити лише школу для сліпих та глухих, ні в який іншій учбовий заклад з такою характеристикою його брати не погодилися. Усі ці події унеможливили офіційне продовження мистецької освіти. Займався самоосвітою, вивчав філософію, історію мистецтв, працював лаборантом у Київському відділенні Львівського поліграфічного інституту. Художню освіту він отримав від батька. З дитинства він малював у своїй майстерні, що знаходилась на Андріївському узвозі, у Києві, а коли місто почало відкривати галереї, у 1989 році Микола почав з ними співпрацювати. Кар’єра сучасного художника склалась одразу.
Этот сборник, составленный, переведенный и отредактированный поэтом и переводчиком Яном Пробштейном, предлагает англоязычной аудитории подборку самых любимых стихотворений Осипа Мандельштама (1891-1938).
Четыре подростка становятся неразлучными в последние дни существования Советского Союза, но не все из них доживут до наступления нового мира в этом дебютном романе, написанном по мотивам «Вишневого сада» Антона Чехова.
В потерянной подушке спрятан жемчуг, который, кроме всего прочего, может быть ингредиентом эликсира молодости. Толкователь снов и болезней по прозвищу Деда, очаровательная мошенница Пенелопа и и ее невежественный приятель Петр борятся за обладание жемчугом и, соответственно, подушкой. Еще несколько человеческих и не очень человеческих существ готовы за него убить. Каждый герой этих двадцати двух взаимосвязанных рассказов — иммигрант из реальных или воображаемых миров. (Магический реализм/рассказы об иммигрантах.)
Сборник стихов Виктора Енютина, русского поэта и прозаика, проживающего в Сиэтле. Енютин эмигрировал из СССР в 1975. Издательство «Кубик» (Сан Франциско, 1983).
В этом сборнике эссе автор из России и США пишет о советском и постсоветском: сакральном, обыденном, мало обсуждаемом и часто упускаемом из виду. Какими были советские школьные танцы? Ходили ли советские люди в церковь? Слушали ли Донну Саммер? И как вообще можно завивать волосы горячей вилкой?
Сборник стихотворений. Издательство «Художественная литература». Москва: 1990.